Як представити пляшку неохочему кошеняті

Підготовка до першого прикорму

Перш ніж навіть спробувати погодувати кошеня, необхідно підготуватися. Створення спокійної та комфортної обстановки значно підвищить ваші шанси на успіх. Це включає в себе збір необхідних запасів і забезпечення того, щоб кошеня відчувало себе в безпеці.

• Виберіть правильну пляшечку та соску: спеціальні пляшечки та соски для кошенят створені для їхніх маленьких ротиків та делікатної системи травлення. Уникайте використання людських дитячих пляшечок, оскільки швидкість потоку може бути надто високою.
• Виберіть замінник молока для кошенят (KMR): Ніколи не давайте кошенятам коров’яче молоко. Замінник молока для кошенят забезпечує кошенятам необхідні поживні речовини. Дотримуйтесь інструкцій виробника щодо змішування.
• Нагрійте KMR: нагрійте замінник молока до температури тіла (приблизно 100°F або 38°C). Ви можете використовувати підігрівач для пляшок або помістити пляшку в миску з теплою водою. Завжди перевіряйте температуру на зап’ясті, щоб переконатися, що вона не надто висока.
• Створіть комфортний простір: знайдіть тихе тепле місце, де вам буде комфортно сидіти з кошеням. Загорніть кошеня в м’яку ковдру, щоб забезпечити відчуття безпеки.

Перша спроба: Терпіння понад усе

Перша спроба годування з пляшечки може бути найскладнішою. Кошеня може бути стійким до пляшки та не знайомим із відчуттям смоктання із соски. Терпіння і ніжна наполегливість мають вирішальне значення.

• Правильно помістіть кошеня: тримайте кошеня в природній позі для годування, животом вниз. Не тримайте кошеня на спині, як людську дитину.
• Акуратно вставте соску: обережно торкніться соска до губ кошеня. Ви можете спробувати видавити маленьку краплю KMR на соску, щоб спонукати кошеня лизати.
• Заохочуйте смоктати: якщо кошеня не зачіпається відразу, обережно погладьте його по голові або шиї, щоб стимулювати рефлекс годування. Ви також можете спробувати обережно відкрити його рот і помістити всередину сосок.
• Будьте терплячі та наполегливі: може знадобитися кілька спроб, перш ніж кошеня почне смоктати. Не натискайте на пляшку. Якщо кошеня сильно чинить опір, зробіть перерву і повторіть спробу пізніше.

Техніка годування неохочого кошеня

Якщо кошеня продовжує чинити опір пляшці, є кілька прийомів, які ви можете спробувати заохотити до годування. Ці методи зосереджені на тому, щоб зробити досвід більш привабливим і комфортним для кошеняти.

• Спробуйте різні соски: деякі кошенята віддають перевагу іншим формам і розмірам сосків. Експериментуйте з різними сосками, щоб знайти ту, яку кошеня сприйме легше.
• Відрегулюйте швидкість потоку: якщо молоко тече надто швидко, кошеня може задихнутися або занурюватися. Злегка послабте соску, щоб сповільнити потік. І навпаки, якщо потік надто повільний, кошеня може розчаруватися.
• Стимулюйте рефлекс годування: ніжне погладжування кошеня по чолу, щоках або спині може допомогти стимулювати природний рефлекс годування.
• Використовуйте шприц (як крайній засіб): якщо кошеня категорично відмовляється від пляшечки, ви можете спробувати використати невеликий шприц (без голки), щоб ввести йому в рот невелику кількість KMR. Будьте надзвичайно обережні, щоб уникнути аспірації.
• Зігрійте кошеня: холодне кошеня рідше їсть. Переконайтеся, що кошеняті тепло до і під час годування.

Розпізнавання ознак лиха

Дуже важливо уважно стежити за кошеням під час годування та розпізнавати будь-які ознаки страждання. Ці ознаки можуть свідчити про те, що кошеня погано переносить годування або про потенційну проблему.

• Повохання або задихання: якщо кошеня повохається або задихається, негайно припиніть годувати й обережно погладьте його по спинці. Переконайтеся, що потік молока не надто швидкий.
• Надмірне слинотеча: надмірне слинотеча може свідчити про те, що кошеня неправильно ковтає або що соска розміщена неправильно.
• Відмова від їжі: якщо кошеня постійно відмовляється від їжі, проконсультуйтеся з ветеринаром. Можливо, існує основне захворювання, яке заважає кошеняті годувати.
• Млявість: мляве кошеня може бути хворим або зневодненим. Негайно зверніться до ветеринара.

Графік і кількість годування

Новонароджених кошенят потрібно часто годувати, як правило, кожні 2-3 години, навіть вночі. У міру зростання кошеня частоту годування можна поступово зменшувати. Кількість КМР для годування залежить від віку та ваги кошеня. Проконсультуйтеся з ветеринаром або надійним посібником з догляду за кошеням, щоб отримати конкретні рекомендації щодо годування.

• Новонароджені (0-1 тиждень): годуйте кожні 2-3 години, приблизно 2-4 мл на годування.
• 1-2 тижні: годуйте кожні 3-4 години, приблизно 5-7 мл на годування.
• 2-3 тижні: годуйте кожні 4-6 годин, приблизно 7-10 мл на годування.
• 3-4 тижні: годуйте кожні 6-8 годин, приблизно 10-15 мл на годування.

Це загальні рекомендації, і окремим кошенятам може знадобитися більше або менше KMR. Слідкуйте за вагою кошеня і відповідно регулюйте кількість годування. Здоровий кошеня повинен стабільно набирати вагу.

Догляд після годування

Правильний догляд після годування так само важливий, як і саме годування. Це включає відрижку кошеня та стимулювання сечовипускання та дефекації.

• Відрижка кошеня: тримайте кошеня вертикально біля свого плеча та обережно поплескайте його по спині, щоб випустити повітря, що затрималося.
• Стимуляція сечовипускання та дефекації: новонароджені кошенята не можуть самостійно мочитися або випорожнюватися. Після кожного годування обережно стимулюйте анальний і статевий орган кошеня теплою вологою тканиною. Це імітує облизування кішки-матері та заохочує вилучення.
• Очищення кошеня: м’якою вологою тканиною м’якою ганчіркою обережно видаліть будь-які залишки молока з обличчя та тіла кошеня.

Моніторинг ваги та здоров’я

Регулярний контроль ваги та загального стану здоров’я кошеня має вирішальне значення для забезпечення його благополуччя. Здорове кошеня має стабільно набирати вагу, бути активним і пильним.

• Зважуйте кошеня щодня: використовуйте кухонні ваги, щоб зважувати кошеня щодня. Записуйте вагу кошеня, щоб відстежувати його прогрес.
• Спостерігайте за поведінкою кошеня: зверніть увагу на рівень активності кошеня, апетит і випорожнення. Будь-які зміни в поведінці можуть свідчити про проблеми зі здоров’ям.
• Проконсультуйтеся з ветеринаром: заплануйте регулярні огляди у ветеринара, щоб переконатися, що кошеня здорове та правильно розвивається.

Перехід на тверду їжу

Приблизно з 3-4-тижневого віку можна починати вводити кошеня тверду їжу. Почніть зі змішування невеликої кількості KMR з високоякісним кормом для кошенят, щоб отримати консистенцію, схожу на кашку. У міру дорослішання кошеня поступово зменшуйте кількість КМР і збільшуйте кількість твердої їжі.

• Запропонуйте кашу в неглибокій тарілці: помістіть кашу в неглибоку тарілку та заохочуйте кошеня її поласувати.
• Поступово зменшуйте KMR: Протягом кількох днів поступово зменшуйте кількість KMR у каші, поки кошеня не почне їсти тверду їжу.
• Забезпечуйте свіжою водою: завжди давайте кошеняті свіжу чисту воду для пиття.

Коли звертатися за порадою до ветеринара

Важливо звернутися за порадою до ветеринара, якщо ви зіткнулися з будь-якими проблемами під час годування з пляшечки або якщо кошеня виявляє будь-які ознаки хвороби. Раннє втручання може значно підвищити шанси кошеня на виживання.

• Постійна відмова від їжі: якщо кошеня постійно відмовляється від їжі, навіть після того, як спробував різні прийоми.
• Блювота або діарея: це можуть бути ознаки інфекції або проблеми з травленням.
• Млявість або слабкість: Мляве або слабке кошеня може бути серйозно хворим.
• Утруднене дихання: утруднене дихання є невідкладною медичною допомогою.
• Втрата ваги: ​​ненабір ваги або втрата ваги є ознакою того, що кошеня не отримує достатньо їжі.

FAQ